Біскоті з анісом і мигдалем
Біскоті — «двічі спечене» печиво: спершу печуть батони, потім ріжуть їх скибками й підсушують до хрусткості. Тому біскоті так довго зберігаються.
Аніс — старовинна пряність італійської випічки: його солодкуватий, трохи лакричний аромат чудово пасує до мигдалю.
- 1 год 5 хвразом
- 20 хвпідготовка
- 45 хвготування
- 30порцій
- ≈ 90ккал / порція
- легкоскладність
Приготування
-
1
Мигдаль підсмажити при 180 °C 6–7 хвилин. Аніс розтерти в ступці.
-
2
Збити яйця й жовток із цукром до світлої маси, додати ваніль і цедру.
-
3
Змішати борошно, розпушувач, сіль і аніс, додати до яєць, всипати мигдаль. Вимісити липке тісто.
-
4
Мокрими руками сформувати два батони завширшки 5 см, викласти на пергамент. Випікати при 180 °C 25 хвилин.
-
5
Остудити 10 хвилин, нарізати навскіс скибками 1 см гострим ножем.
-
6
Розкласти зрізом донизу й підсушити при 150 °C по 8–10 хвилин з кожного боку до хрусткості.
Що робить кожна спеція
Чим замінити
- Фундук замість мигдалю й апельсинова цедра.
- Половину анісу замінити фенхелем — варіант із Південної Італії.
Поради
- Ріжте батони, поки вони теплі, — холодні кришаться.
- У герметичній банці біскоті зберігаються до місяця.
Часті питання
Чим біскоті відрізняються від кантучі?
Кантучі — тосканські мигдальні біскоті; «біскоті» в Італії — загальна назва для печива, а в світі так називають саме двічі спечене.
Чому печиво тверде?
Так і має бути: біскоті вмочують у каву, чай або вино.
Оцініть рецепт
Приготували? Поставте оцінку — вона допоможе іншим обрати рецепт.
Італійська кухня, Тоскана.




