Італійська кухня Десерт

Біскоті з анісом і мигдалем

Біскоті — «двічі спечене» печиво: спершу печуть батони, потім ріжуть їх скибками й підсушують до хрусткості. Тому біскоті так довго зберігаються.

Аніс — старовинна пряність італійської випічки: його солодкуватий, трохи лакричний аромат чудово пасує до мигдалю.

  • 1 год 5 хвразом
  • 20 хвпідготовка
  • 45 хвготування
  • 30порцій
  • ≈ 90ккал / порція
  • легкоскладність
Біскоті з мигдалем і анісом, нарізані скибками, біля чашки кави

Приготування

  1. 1

    Мигдаль підсмажити при 180 °C 6–7 хвилин. Аніс розтерти в ступці.

  2. 2

    Збити яйця й жовток із цукром до світлої маси, додати ваніль і цедру.

  3. 3

    Змішати борошно, розпушувач, сіль і аніс, додати до яєць, всипати мигдаль. Вимісити липке тісто.

  4. 4

    Мокрими руками сформувати два батони завширшки 5 см, викласти на пергамент. Випікати при 180 °C 25 хвилин.

  5. 5

    Остудити 10 хвилин, нарізати навскіс скибками 1 см гострим ножем.

  6. 6

    Розкласти зрізом донизу й підсушити при 150 °C по 8–10 хвилин з кожного боку до хрусткості.

Що робить кожна спеція

Аніс

Аніс — класична пряність італійського печива; розітріть, щоб розкрити аромат.

Купити від 102 ₴

Чим замінити

  • Фундук замість мигдалю й апельсинова цедра.
  • Половину анісу замінити фенхелем — варіант із Південної Італії.

Поради

  • Ріжте батони, поки вони теплі, — холодні кришаться.
  • У герметичній банці біскоті зберігаються до місяця.

Часті питання

Чим біскоті відрізняються від кантучі?

Кантучі — тосканські мигдальні біскоті; «біскоті» в Італії — загальна назва для печива, а в світі так називають саме двічі спечене.

Чому печиво тверде?

Так і має бути: біскоті вмочують у каву, чай або вино.

Оцініть рецепт

Приготували? Поставте оцінку — вона допоможе іншим обрати рецепт.

Італійська кухня, Тоскана.

Розповідаємо, як користуватись спеціями

Лист раз на два тижні: що з чим поєднується, як зберігати, коли молоти. Без знижкової істерики.